Тихіше люди! Вслухайтесь мерщій!
Відчуйте серцем грандіозну зміну,
Ми – свідки та учасники подій,
Коли народжується новая країна.
Чийогось батька, дідуся чи сина.
На серці туга, сльози на щоках,
І плаче за героєм вся країна.
На усіх рівнях за країну йде війна,
Щоб “українець” звання гордо ми носили,
За право це – велика сплачена ціна:
Своїм життям його бійці нам оплатили.
Слова скорботи ви прийміть від нас,
Хоч важко нам про горе говорити.
Та всі герої рідної землі,
У нашій пам’яті довіку будуть жити.
Ми молимось за них тепер,
І будем згадувати у молитві щирій.
Тих, хто захищаючи помер,
Полинув у блажений вічний вирій.
Ми не самі, за нами Янголи стоять,
І світлі сили нам допомагають,
Щитом їм служить Божа благодать,
Вони атаки темних вібдивають.
Ми вірим, що закінчиться війна,
І Україна буде знову процвітати.
Дитячий сміх лунатиме щодня,
І мирне небо ми почнемо цінувати!
Автор: Ірина ЧОВГАН
